Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 157 Харківської міської ради Харківської області

 






Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання




Батькам майбутніх першокласників

У нашу початкову школу

Ласкаво ми просимо Вас.                                               

Гостям ми завжди щиро раді,

Тому завітайте до нас.

Веселі щасливі обличчя

І щира дитяча любов

Відкриють для радості серце,

В дитинство повернуть Вас знов.              

 

 

ВЧИТЕЛІ, ЯКІ БУДУТЬ ПРАЦЮВАТИ В ПЕРШИХ КЛАСАХ У 2015/2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

 

                  

     Гирман Тетяна Олексіївна,     Іванченко Ольга Василівна,

     вчитель вищої категорії         спеціаліст

 

   ПЕРЕЛІК НЕОБХІДНИХ ДОКУМЕНТІВ                                                     
  • Заява від батьків на ім'я директора
  • Ксерокопія свідоцтва про народження дитини
  • Медична картка встановленного зразка

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

                              

  1. Виявляйте цікавість до індивідуальності дитини, її внутрішнього світу.
  2. Формуйте у дітей позитивне ставлення до школи.
  3. Сприяйте добрим взаємостосункам вашої дитини з однолітками, бо якщо їх нема, виникає відчуття напруги й хвилювання, що призводить до агресивності.
  4. Головну увагу при формуванні невимушеності в спілкуванні  дитини з дорослими приділяйте сюжетно-рольовій грі ( гра в школу).
  5. Для формування внутрішньої позиції дитини, розвитку її адекватної оцінки та самооцінки, використовуйте режисерські ігри, в яких носіями ролей виступають іграшки ( ляльки, тварини), дитина сама створює і реалізовує сюжет гри, одночасно виконуючи різні ролі.
  6. Приділяйте увагу розвитку емоційної сфери дитини. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
  7. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
  8. Сприяйте розвитку дрібної моторики рук: малювати, розфарбовувати, ліпити, вирізати, наклеювати.
  9. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички  й любов до праці.
  10. Памятайте - кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.

                                                              

 

 

Бажаємо, щоб початок навчання малюка в школі став приємною подією в житті для самої дитини та всієї родини.

 

 

Початок навчання дитини у 1-му класі – це дуже відповідальний і досить складний період у житті дитини.

Адже дуже багато змін відбудеться у житті дитини: з'являться нові знайомства, як з однолітками, так і з дорослими; нові взаємовідносини; нові обов'язки. Зміниться вид діяльності: зараз основною діяльністю Вашого малюка є гра, з приходом до школи основною діяльністю стане навчання.

Зміниться соціальна позиція дитини: ще сьогодні Ваш малюк є простою дитиною, а завтра – стане учнем з певними обов'язками. Основною діяльністю дитини стане навчання, яке потребує неабияких зусиль з боку дитини, певних знань, а також певних вмінь та навичок. Все життя буде підпорядковуватись навчанню, школі, шкільним справам. Безумовно, легше пристосуватись до тих змін у житті, які пов'язані з початком навчання у школі і успішніше себе реалізувати зможе та дитина, яка готова до шкільного навчання.

У психології виділяють таке поняття, як «готовність дитини до навчання». Що означає це поняття, з чого воно складається, чим визначається?

Загалом поняття «готовності дитини до школи» розглядається, як комплексне, багатогранне, яке охоплює всі сфери життя та діяльності майбутнього першокласника. Необхідно одразу розділити поняття педагогічної та психологічної готовності до школи.

Під педагогічною готовністю, як правило, мається на увазі уміння читати, рахувати та писати. Однак сама по собі наявність лише цих вмінь та навичок не є гарантом того, що дитина буде навчатись успішно.

 

Психологічна готовність до навчання у школі включає такі компоненти:

  • фізіологічна готовність;
  • інтелектуальна (пізнавальна) готовність;
  • емоційно-вольова готовність;
  • соціальна готовність;
  • мотиваційна готовність.

Фізіологічна готовність означає достатній рівень дозрівання організму дитини, стан її здоров'я. Зрозуміло, що здорові діти краще пристосуються до змін, пов'язаних з початком навчання.

Інтелектуальна (пізнавальна) готовність пов'язана із відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини, тобто тих процесів, завдяки яким дитина пізнає навколишній світ: мислення, увага, пам'ять, сприймання, уява.

Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь-який вид діяльності не може обійтися без мислення. А особливо – навчання. На момент початку навчання у школі дитина має володіти певним запасом знань про навколишній світ, про себе, про природу, про інших людей, про стосунки між людьми. Наприклад, дитина має знати: своє ім'я, прізвище, основні кольори, основні геометричні фігури (трикутник, прямокутник, коло) . Володіти поняттям «більший»- «менший», «вищий»-«нижчий», «ширший»-«вужчий». Бажано, щоб дитина орієнтувалась у просторі (знала де права рука, розуміла поняття «під», «над», «біля», «між»). Дитина має вміти аналізувати, встановлювати з’вязки, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, визначати головні і другорядні ознаки предметів та явищ.

Увага є ще одною складовою інтелектуальної готовності. Чим вищий рівень уваги, тим вища ефективність навчання. Навчання ставить перед дитиною нові завдання, несхожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес виконання навчальних завдань вимагає більшого зосередження. А для цього бажано тренувати здатність малюка бути уважним, наприклад, за допомогою ігор і спеціальних вправ.

Безумовно, легше буде навчатись тій дитині, у якої гарно розвинута пам’ять.

Дуже бажаним для успішного навчання є вміння дитини відповідати на запитання, уміти висловлювати свої думки. Передумовою цих вмінь є достатній словниковий запас дитини. Достатній розвиток мовлення є ще одною складовою інтелектуальної готовності дитини до навчання.

Достатній розвиток м’язів руки, вміння виконувати пальчиками дрібні дії (наприклад, нанизувати намистинки) буде запорукою того, що дитина легко навчиться писати.

Якщо Ви хочете, щоб Ваш малюк добре навчався, із радістю відвідував школу – допоможіть йому. Читайте малюку книжки: казки, вірші, оповідання. Після того, як казка прочитана, попросіть, щоб малюк переказав прочитане.

Розвивати мислення, увагу, пам’ять, дрібну моторику, розширювати словниковий запас можна і під час спеціальних ігрових занять із малюком (саме гра перетворює нудне навчання на яскраву, цікаву пригоду), і під час щоденного побутового спілкування. Наприклад, коли Ви гуляєте з малюком, розказуйте йому про те, яка зараз пора року, що відбувається у природі; якого кольору проїхала машина; яке дерево вище, а яке нижче. Розказуйте різні відомості про навколишній світ. Розширювати словниковий запас малюка можна за допомогою гри «Хто більше?»: загадайте якийсь предмет, чи явище, і називайте його ознаки: хто більше назве? Наприклад: «сніг» - білий, холодний, блискучий, іскристий, м’який, ранній, несподіваний, глибокий, дрібний, пухнастий, лапатий і т. д.

Щоб розвинути дрібні м’язи руки, надавайте малюку можливість ліпити, малювати, розфарбовувати розмальовки; вирізати чи виривати пальчиками обведені фігурки. Створюйте разом з дитиною різні фігурки із паличок (можна використовувати навіть сірники – тільки обов’язково під Вашим наглядом). Нехай малюк складе таку саму фігурку, яку склали Ви, спочатку дивлячись на неї (так буде розвиватись сприймання, вміння орієнтуватись на зразок), а потім по-пам’яті (щоб розвивалась пам’ять, Ваші фігурки із сірників спочатку мають бути дуже простими, поступово їх потрібно ускладнювати).

Зараз у книжкових магазинах, на базарах, у кіосках можна придбати велику кількість книжок по розвитку мислення, пам’яті, уваги, сприймання, по підготовці дитини до навчання у школі.

Не менш важливою, ніж інтелектуальна готовність, є емоційно-вольова готовність дитини до навчання. Ця складова включає достатній розвиток волі, послаблення імпульсивних реакцій, вміння керувати своїми емоціями (наприклад, слухати, не перебиваючи). Емоційно-вольова готовність вважається сформованою, якщо дитина вміє ставити мету, докладати зусиль для реалізації мети, долати перешкоди, виконувати не цікаву, але корисну роботу.

Чи має Ваш малюк прості, але постійні доручення (наприклад поливати квіти)? Чи прибирає за собою іграшки? Чи застеляє свою постіль (нехай і з Вашою допомогою)? Чи не перебиває Вас під час розмови? Чи має терпіння? Давши відповідь на ці прості запитання, ви дізнаєтесь, чи сформована у малюка емоційно-вольова готовність.

Наступний компонент – соціальна готовність. Вона містить у собі сформованість у дитині якостей, завдяки яким вона може спілкуватися з іншими дітьми, з вчителькою. Це і бажання спілкуватися, і вміння встановлювати взаємовідносини з однолітками і дорослими; уміння поступатись, підкорятись інтересам дитячої групи, класу; повага до бажань інших людей. Взагалі, дитина поводить себе з іншими дітьми у школі так, як бачить це і чує вдома. Тобто дитина у своїх взаємовідносинах з іншими дітьми є дзеркалом того, які взаємовідносини панують у сім'ї. Саме у родині дитина отримує перші зразки спілкування. Якщо дитина вдома є свідком неповаги членів сім’ї один до одного, сварок, бійок, то вона вважає таку поведінку нормальною і сама починає так поводити себе в школі.

Мотиваційна готовність сформована, якщо у дитини є бажання ходити до школи, є прагнення здобувати знання, дізнаватись нове, цікаве, виконувати нову соціальну роль – роль школяра. І тут багато що залежить від Вас, шановні батьки. Не залякуйте малюка школою, фразами подібними до такої: «Ось підеш у школу – там тобі покажуть!» Налаштовуйте малюка на школу позитивно: «У школі буде цікаво, радісно, ти дізнаєшся багато нового і корисного».

 

 

Орієнтовні завдання, які дозволять батькам превірити готовність дитини до шкільного навчання

 

І. Бесіда для визначення загальної обізнаності дитини

(ПІБ, дата народження, домашня адреса, дитячий садок тощо);

 

ІІ. Вивчення  фонематичного розрізнення звуків.

Дитині пропонується чотири картинки. З них потрібно вибрати ту, на якій зображено предмет, назва якого починається з того самого звуку, що і слово, яке вимовляє вчитель.
 

ІІІ. Виявлення рівня розвитку логічного мислення дитини, її мовлення, здатності до узагальнення.

 

Дитині пропонуються малюнки, які потрібно розкласти в логічній послідовності подій і скласти за ними розповідь. За серією малюнків зробити висновок, знайти спільне і відмінне між предметами.

 

ІV. Виявлення обсягу уваги дитини, вміння розуміти інструкцію.

Дитині пропонується бланк, на якому зображені переплутані лінії, і пропонується простежити лінію зліва направо, щоб визначити, де вона закінчується.

 

V. Виявлення рівня розвитку мовлення дитини і обсягу словникового запасу.

Пояснити значення слова

 «ведмідь», «літати», «кислий».

 

 VІ. Визначення рівня розвитку здатності до саморегуляції дитини.

 Дитині пропонується картка з набором безглуздих складів, які вона повинна скопіювати.

Нри сеу мав         Кюл зу жам